Як уберегти інфрачервоні обігрівачі для ванної кімнати від небезпеки
Встановлення інфрачервоного обігрівача у ванній кімнаті є досить ризикованим заходом, якщо не бути обережним. Тут постійно є пара та краплі води, а, як ми всі знаємо, вода та електрика – це жахлива комбінація. Одна недостатньо якісна герметизація може призвести до короткого замикання чи вимкнення пристрою.
Ось як ми забезпечуємо належну ізоляцію для безпеки.
Корпус
Не можна просто помістити обігрівач у дешеву пластикову коробку та сподіватися на краще. Ми використовуємо високоякісні діелектричні матеріали для кріплення ламп та зовнішнього корпусу. Це запобігає проходженню струму від електричних елементів до корпусу.
Крім того, ми стежимо за тим, щоб рівень захисту корпусу був не менше IPX4. Чому? Тому що це запобігає потраплянню крапель води на електричні контакти. Якщо герметизація порушується, пристрій миттєво вимикається – це чудовий захист, але складно його повторно увімкнути.
З’єднання
Найчастіше проблеми виникають саме у місцях з’єднань. Саме туди проникає волога. Щоб цього уникнути, ми використовуємо герметичні з’єднувачі, або ж обгортаємо дроти трубкою з силіконовим покриттям. Іноді ми навіть використовуємо епоксидну смолу для повного загортання кінців дротів. Це запобігає проникненню вологи в місця з’єднань.
Заземлення та компроміс щодо тепла
Кожна металева частина обігрівача підключена до спеціального заземлювального дроту. Це просто: якщо дріт перегорить чи герметизація порушиться, струм потрапить прямо в землю, а не через людину, яка знаходиться у душі.
Але є одна проблема: коли корпус щільно закритий, щоб не проникала вода, тепло залишається всередині. Це компроміс. Через менший протік повітря внутрішні дроти нагріваються значно більше. Щоб цього уникнути, ми використовуємо дроти більшої товщини та силіконове ізоляційне покриття. Силікон є ідеальним рішенням – він не тріскається та не деградує після тисяч циклів нагрівання та охолодження в вологій ванній кімнаті.